Казнаяк

[vak]

(переклад Володимира Панченка)

Варкало. Борщуки прузькі
Сверділися в садві,
Хруктіли жабани мізькі,
Мов псиці дальові.

"Чи чуєш, хлопчику, який
Між людом перекляк?
Реве в прапралісі струшний,
Зломісний Казнаяк!"

А той - сталізний меч узяв,
Страхетних повен дум,
І в думах тих покривував
Під дерево Тумтум.

Аж раптом чує злютий цвик -
То Казнаяк метить;
Прапраліс до землі поник,
Шморгонь навкруг горить!

Раз-два! Раз-два! Гордить трава,
Лунає дзист меча -
І вже збритає голова
З ворожого плеча!

Ти Казнаяка, хлопче мій,
У блитві подволав!
Твоєї сплави день гусний
На світі свім настав!

Варкало. Борщуки прузькі
Сверділися в садві,
Хруктіли жабани мізькі,
Мов псиці дальові.

Подробный разбор темы в статье Москвитиной и Корнелюка: zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/31/25.pdf